Вітаю вас, шановні відвідувачі нашого сайту.
Сьогодні поговоримо про порядок прийняття спадщини в Україні.
Непоодинокі випадки, коли громадяни вважають, що спадщина переходить до спадкоємців автоматично лише на тій підставі, що спадкоємець є, скажімо, сином чи дочкою померлого, тобто є його близьким родичем.
Проте законодавством України, а саме ст. 1268 Цивільного кодексу України, передбачено що, по-перше, спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її. А по-друге, статтею 1269 Цивільного кодексу України передбачено обов’язок спадкоємця, який бажає прийняти спадщину після смерті спадкодавця, подати письмову заяву про прийняття спадщини.
Куди подавати заяву про прийняття спадщини?
Така заява подається до будь-якого приватного або державного нотаріуса, який здійснює свою нотаріальну діяльність в тому населеному пункті, де було зареєстроване місце проживання померлого на день його смерті (по народному — де був прописаний померлий). Якщо місце проживання померлого було зареєстроване в селі або селищі, то заяву про прийняття спадщини можна подати також секретарю сільської або селищної ради.
Важливо! Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Законодавством України не передбачено можливості подання такої заяви представником спадкоємця за довіреністю.
Якщо спадкова справа після смерті спадкодавця вже заведена за заявою іншого спадкоємця, то заяву про прийняття спадщини необхідно подавати тому нотаріусу або секретарю сільської чи селищної ради, який завів спадкову справу!
Коли не обов’язково подавати заяву про прийняття спадщини?
Спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на день його смерті, може і не подавати вказану вище заяву, адже він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо не заявив письмово про відмову від неї протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця. При цьому постійне місце проживання спадкоємця та спадкодавця разом має бути підтверджене відповідною довідкою з центру надання адміністративних послуг (в місті) або з сільської/селищної ради. На практиці це можливо лише тоді, коли місце проживання спадкоємця та померлого було зареєстроване за однією адресою.
Крім того, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо їх законні представники не відмовились від прийняття спадщини за згодою органу опіки та піклування. Тобто таким спадкоємцям також не обов’язково подавати заяву про прийняттяспадщини.
Таким чином, спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, у наступних випадках:
- Якщо він подав письмову заяву про прийняття спадщини;
- Якщо він постійно проживав та був зареєстрований разом з померлим на день його смерті;
- Якщо спадкоємцем є малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена.
Строк прийняття спадщини
Заяву про прийняття спадщини потрібно подати протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця. Тобто до того моменту, як мине шість місцяів з дня смерті спадкодавця, а не після. Спадкоємець, який не подав вчасно вказану заяву та не проживав постійно разом з спадкодавцем, вважається таким, що не прийняв спадщину! І для поновлення строку для прийняття спадщини йому необхідно запитувати згоду інших спадкоємців, які прийняли спадщину, або звертатися до суду з відповідним позовом.
На практиці непоодинокі випадки, коли спадкоємці розуміють цей строк не вірно, а саме вони вважають, що для оформлення спадщини та її прийняття потрібно приходити до нотаріуса після закінчення шести місяців з дня смерті спадкодавця. Це не так! Заяву про прийняття спадщини потрібно подати не пізніше шести місяців з дня смерті спадкодавця.
Які документи необхідні для прийняття спадщини та заведення спадкової справи
Для того, щоб подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, спадкоємцю потрібно мати з собою наступні документи:
- Свідоцтво про смерть спадкодавця;
- Паспорт громадянина України або ID картка спадкоємця;
- Картка платника податків (Довідка про присвоєння ідентифікаційного номера) спадкоємця;
- Довідка про останнє зареєстроване місце проживання померлого на день його смерті. Така довідка не подається, якщо місце проживання спадкодавця було зареєстроване в зоні проведення АТО або в Автономній Республіці Крим.
Інші документи нотаріус чи секретар сільської ради від Вас не вправі вимагати! За бажанням спадкоємець може подати документи, які підтверджують родинні відносини з померлим, заповіт померлого (за наявності), правовстановлюючі документи на спадкове майно, тощо.
Якщо у Вас немає всіх необхідних документів, а строк для прийняття спадщини вже закінчується, то Ви можете надіслати заяву про прийняття спадщини поштою. Але пам’ятатйте, що Ваш підпис на такій заяві обов’язково має бути нотаріально завірений.
Якщо Ви перебуваєте закордоном, то заяву про прийняття спадщини Ви можете написати та завірити в будь-якому консульстві чи посольстві України. Після цього Вам потрібно надіслати її поштою в Україну будь-якому нотаріусу в населеному пункті, де було зареєстроване останнє місце проживання померлого.
Отож, підіб’ємо підсумки:
Спадкоємець, який не проживав постійно разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, та який є повнолітньою і дієздатною особою, має не пізніше шести місяців з дня смерті спадкодавця подати нотаріусу або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, — письмову заяву про прийняття спадщини. Таку заяву спадкоємець може подати лише особисто або надіслати її поштою! У випадку надсилання заяви поштою, підпис на ній має бути посвідчений нотаріально. Строк, протягом якого таку заяву потрібно надіслати чи подати, — шість місяців з дня смерті спадкодавця!
Іван Хомич — засновник Адвокатського бюро по спадковим справам
